На прозапас ми купили дві шоколадки (в рецепті 1 шоколадка) і ще до початку процесу одну шоколадку ми з'їли.

Отож озброївшись всім необхідним він взявся до роботи...

Денис розтопив шоколад з маслом в каструльці на маленькому вогні. 

Він старанно помішував вміст каструльки, аж доки не утворилася однорідна маса. Як справжній кухар Денис спробував, що приготував...

Шоколадну основу юний кулінар перелив у заздалегідь приготовану формочку і потім поставив у холодильник.

А поки наша шоколадна суміш охолоджувалася Дениска розчинив 2 ложки желатину у охолодженій кип'яченій воді. Далі він поставив кастрюльку на дуже малий вогонь і помішував, не відходячи, аж поки желатин повністю не розчинився. 

Кастрюльку Денис поставив біля вікна. 

Далі Денис збив білковий мус. Білки від жовтків я допомогла відділити, це не так вже просто. Я розказала сину, що білки добре збивати із лимонною кислотою, її треба всього-навсього на кінчику ножа, і цього досить, щоб білок краще збився.

Далі Денис додав цукор. Ми вирішили послухати Оксанину пораду і додали половину від зазначеної кількості в рецепті. Та, як на мій смак, то можна ще в половину менше додавати. 

В блендер юний кухар залив охолоджений розчинений желатин. І збив усе разом у блендері.

Пара хвилин на відпочинок. Добре що є розумна техніка

Тим часом у холодильнику захолов шоколад. Денис суміш із блендера акуратно перелив у форму.

Форму Денис відправив в холодильник. Мені здавалося, що десерт охолоджувався дуже довго: синочок кожні 5 хвилин заглядав до холодильника і перепитував, чи ще довго. Відволікла його тільки тим, що тепер треба гарно презентувати наш кулінарний виріб. Ми приготували чай, накрили на стіл, запросили тата і Артема. Усім було дуже смачно. Ми весело провели час. Головне, що запал у Дениса не пропав, і він одразу почав планувати, що іще можна приготувати.